Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стремено — [стреиме/но] на, м. (ў) н і, мн. е/на, е/н і [стреимеино/] на/, м. (ў) н і/, мн. е/на, е/н … Орфоепічний словник української мови
стремено — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири стремена … Орфографічний словник української мови
местерон — стремено … Краткий словарь анаграмм
СТРЕМЯ — СТРЕМЯ, стремено ср., новг., сиб. стремна мн. (от стромить, втыкать) часть верховой конской сбруи: железная дуга, дужка с проушиной и с донцем, подвешиваемая к седлу на путлище (ремне), для упора ног всадника. Встарь бывали и серебряные стремена … Толковый словарь Даля
Стремя — У этого термина существуют и другие значения, см. Стремя (значения). Стремя Стремя, стремено седельная принадлежность, помогающая всаднику сесть на коня и сохранять равновесие во время е … Википедия
Кириченко, Раиса Афанасьевна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Кириченко. Раиса Кириченко Основная информация Полное имя Раиса Афанасьевна Кириченко … Википедия
путлиця — і, ж. Ремінь, яким прив язується стремено … Український тлумачний словник
стременний — а, е. 1) Прикм. до стремено 1). Стременні ремені. 2) у знач. ім. стреме/нний, ного, ч., іст. Конюх слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. || У Московській державі 16 17 ст. – слуга… … Український тлумачний словник
стременонько — а, с. Зменш. пестл. до стремено 1) … Український тлумачний словник
стремінце — і/нця/, с., анат. Зменш. пестл. до стремено 2) … Український тлумачний словник
